Pektorał z Towstej Mohyły

Pektorał z Towstej Mohyły
Пектораль із Товстої могили
Ilustracja
Złoty Pektorał
Data powstania

IV wiek p.n.e.

Medium

złoto próby 958[1]

Wymiary

średnica- 30,6 cm, Waga- 1148 g[1]

Miejsce przechowywania
Lokalizacja

Narodowe Muzeum Historii Ukrainy

Pektorał z Towstej Mohyły lub Złoty Pektorał (ukr.Золота пектораль) - pektorał władcy scytyjskiego z IV wieku p.n.e. odnaleziony w kurhanie Towsta Mohyła.

Zdaniem naukowców pektorał został wykonany przez greckich rzemieślników- toreutów na zamówienie scytyjskich możnych w drugiej ćwierci IV wieku p.n.e. w pracowniach jubilerskich w Atenach lub Pantikapajon. Wykonany za pomocą takich technik jak odlewanie metodą wosku traconego, wytłaczanie, grawerowanie, filigran, lutowanie, inkrustowanie kolorowymi emaliami.

Pektorał odkryto 21 czerwca 1971 r . podczas badań archeologicznych centralnego grobu w kurhanie Towsta Mohyła w pobliżu miasta Pokrov w obwodzie dniepropietrowskim [1]. Dyrektor wyprawy — Borys Mozolewski, Zastępca Dyrektora — Jewhen Czernienko. Archeolodzy odkryli liczne złote ozdoby w dwóch grobowcach, w tym pektorał. Znaleziono go wraz z żelaznym mieczem w pochwie zdobionej złotą płytką, resztkami bicza i goryta[2] w krótkim korytarzu łączącym komorę grobową z jamą wejściową.

Narodowe Muzeum Historii Ukrainy ustanowiło dzień 21 czerwca Dniem Pektorału [3].

Obrazy na pektorału

Fragment pektorału

Złoty pektorał z Towsta Mohyła jest niedoścignionym arcydziełem sztuki helleńsko-scytyjskiej. Pektorał w kształcie księżyca składa się z trzech rzędów, oddzielonych od siebie czterema grubymi, pustymi rurkami w kształcie skręconej wiązki, ozdobionymi pseudoziarnami. Górny poziom prezentuje kilka oddzielnych scen. Główną fabułę ceremonialnego napierśnika stanowi centralna scena górnego rzędu, gdzie dwóch półnagich mężczyzn, z futrem rozpostartym na ramionach, przygotowuje się do jakiegoś sakramentu. Po lewej i prawej stronie głównej sceny stoją krowy i konie z cielętami, a za nimi znajdują się figury scytyjskich sług, z których jeden doi owcę, a drugi — krowa trzymająca w rękach odpowiednio uformowany garnek i małą amforę. Niższa kondygnacja przedstawia sceny męki i polowań na dzikie i fantastyczne zwierzęta. Fryz środkowy — figury ptaków wśród pędów akantu i kwiatów.

Górne i dolne fryzy pektorału są siatkowane. Znajdujące się na nich figury ludzi i zwierząt wykonane są metodą odlewu wosku traconego. Są to rzeźby płaskorzeźbione (płaskie tylko wewnątrz). Środkowy fryz umieszczony jest na tle cienkiej, złotej płytki w kształcie księżyca, przylutowanej do dwóch środkowych, pustych rurek. Trójwymiarowe figurki ptaków przymocowano szpilkami pomiędzy pędami. Płatki niektórych kwiatów pokryte są kolorową emalią.

Końce rurek w górnej części pektorału połączone są płaskimi trapezowymi klipsami z trzema ozdobnymi pasami (kwiaty lotosu i wielopromienne palmety, zalążki i wąski, przeplatany warkocz). Do nich przy pomocy szpilek przymocowuje się zapięcia w kształcie głów lwów oraz krótkie wstążki misternego warkocza. Te ostatnie umieszcza się w dwóch prostokątnych uchwytach po obu stronach. Górna część ozdobiona jest kwiatami lotosu z wieloramiennymi palmetami, dolna — wstążka kwiatów. Do paszczy każdego lwa przylutowano jedno kółko [4][5].

Na podstawie interpretacji złotego pektorału z kurhanu Towsta Mohyła, jego stylistyki, różnorodnych obrazów i motywów, a zwłaszcza semantyki fabuł, sformułowano wiele koncepcji i hipotez [6][7][8][9][10][11].

Znajduje się w skarbcu Narodowego Muzeum Historii Ukrainy w Kijowie i należy do Funduszu Historycznego Metali Szlachetnych i Kamieni Jubilerskich Ukrainy.

Odbicie w kulturze

Moneta NBU poświęcona pektorałowi

W 2003 roku Narodowy Bank Ukrainy wybił złotą monetę „Pektorał” z serii „Skarby duchowe Ukrainy” .

Zobacz też


Przypisy

  1. 1 2 3 Скіфська пектораль // Сайт «Кампот». [dostęp 17 червня 2011]. [zarchiwizowane z tego adresu (15 квітня 2012)].
  2. ↑ Черненко Е. В. Оружие из Толстой Могилы // Скифский мир. — К.: Наукова думка, 1975. — С. 152—173
  3. ↑ Національний музей історії України оголосив 21 червня Днем пекторалі pravda.com.ua 21.06.2022
  4. ↑ Русяєва М. В. Елліно-скіфське мистецтво IV ст до н. е. (Археологічні пам'ятки торевтики з зображення скіфів) / Автореф. дис. … Канд. мистецтвознавства. — К., 1998. — 18 с.
  5. ↑ Русяєва М. В. Античний світ Північного Причорномор'я. Образотворче та вжиткове мистецтво / / Історія українського мистецтва: У 5 т. / Гол. ред. видання Г.Скріпнік. — К.: АДЕФ-Україна, 2008. — Т. 1: Мистецтво первісної доби та стародавнього світу. — С. 520—524 ISBN 978-966-02-4914-1
  6. ↑ Мачинский Д. А. Пектораль из Толстой Могилы и великие женские божества Скифии //Культура Востока. Древность и раннее средневековье. — Ленинград: Аврора, 1978. — С. 131—150
  7. ↑ Раевский Д. С. Из области скифской космологии (опыт семантической интерпретации пекторали из Толстой Могилы) // ВДИ. — 1978. — № 3. — С. 115—134
  8. ↑ Мозолевський Б. М. Товста Могила. — К.: Наукова думка, 1979. — 251 с.
  9. ↑ Русяєва М. В. Основний сюжет на пекторалі з Товстої Могили / / Археологія. — 1992. — № 3. — С.34-46
  10. ↑ Рудольф В. Большая пектораль из Толстой Могилы: работа «чертомлыцкого мастера» и его школы // Археологические вести. — СПб., 1993. — Вып. 2. — С. 85—90
  11. ↑ Балонов Ф. Р. Пектораль из Толстой Могилы как модель мифопоэтического пространства-времени // Элитные курганы степей Евразии. — СПб.: 1994. — С.17—23

Bibliografia

  • Бабенко Л. И. О содержимом амфоры на пекторали из Толстой Могилы // Проблемы истории и археологии Украины. Харьков: ООО «НТМТ», 2012. С. 24.
  • Бабенко Л. И. О семантике композиции пекторали из Толстой Могилы // Боспорский феномен. Греки и варвары на Евразийском перекрёстке. — Санкт-Петербург: Нестор-История, 2013. — С. 449—454.
  • Бабенко Л. І. До семантики центральної сцени пекторалі з Товстої Могили // Древности 2013: Харьковский историко-археологический ежегодник. — Харьков, 2013. — Вып. 12. — С. 111—22.
  • Бабенко Л. И. Периферийные персонажи пекторали из Толстой Могилы // Древности 2016: Харьковский историко-археологический ежегодник. — Харьков, 2016. — Вып. 14. — С. 90—104.
  • Бабенко Л. И. Шарнирные петли пекторали из Толстой Могилы // Музейні читання. Матеріали наукової конференції «Ювелірне мистецтво – погляд крізь віки». Київ, Музей історичних коштовностей України, 21-22 листопада 2016 р. — Київ: Фенікс, 2017. — С. 37—47.
  • Бабенко Л. И. Военная тематика пекторали из Толстой Могилы // Stratum plus. — 2019. — № 3: Война и пир в кочевой степи. — С. 261—284.
  • Бабенко Л. І. Про техніку виготовлення псевдокручених джгутів пекторалі з Товстої Могили // Археологія і давня історія України. — 2022. — Вип. 1(42). — С. 19—32.
  • Бабенко Л.І., Білан Ю.О., Полідович Ю.Б. Пектораль з кургану Товста Могила: 50 років досліджень. Бібліографічний огляд. — Київ: Фенікс, 2021. — 146 с.
  • Балонов Ф. Р. Пектораль из Толстой Могилы как модель мифопоэтического пространства-времени // Элитные курганы степей Евразии. — Санкт-Петербург: 1994. — С. 17—23.
  • Бессонова С.С. Религиозные представления скифов. — Киев: Наукова думка, 1983. — 138 с.
  • Клочко Л. Золота етнографія Скіфії (верхній фриз пекторалі з кургану Товста Могила) // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 1. — С. 51—60.
  • Манцевич А.П. Чертомлыцкая ваза и пектораль из Толстой Могилы // Pulpudeva. — Sofia: Editions de l"Arademi Bulgare des Sciences. — 1976. — Т. 1. — С. 83—98.
  • Манцевич А. П. Золотой нагрудник из Толстой Могилы // Thracia Serdicae. — 1980. — Vol. V. — Р. 97—126.
  • Мачинский Д. А. Пектораль из Толстой Могилы и великие женские божества Скифии // Культура Востока. Древность и раннее средневековье. — Ленинград: Аврора, 1978. — С. 131—150.
  • Мозолевський Б. М. Синтез скіфо-античної думки. До інтерпретації пекторалі з Товстої Могили // Всесвіт. — 1978. — № 2. — С. 191—204.
  • Мозолевський Б. М. Товста Могила. — К.: Наукова думка, 1979. — 251 с.
  • Мозолевський Б. М. Товста Могила // Мозолевський Б. М. Скіфський степ. — К.: Наукова думка, 1983. — С. 145—184.
  • Підвисоцька О. П., Черняков І. Т. Технологічні спостереження над середнім ярусом пекторалі із Товстої Могили // Музейні читання. Матеріали наукової конференції “Ювелірне мистецтво – погляд крізь віки”. — Київ, 2002. — С. 17—26.
  • Полидович Ю. Б. Пектораль – символ жизни и смерти // Журнал о металле. — 2006. — № 3-4. — С. 82–85.
  • Полидович Ю. Б. Иранская мифологема царской власти и пектораль из Толстой Могилы // Археологія та давня історія України. — 2020. — Вип. 3 (36). — С. 135-149.
  • Раевский Д. С. Из области скифской космологии (опыт семантической интерпретации пекторали из Толстой Могилы) // Вестник древней истории. — 1978. — № 3. — С. 115—134.
  • Раевский Д. С. Модель мира скифской культуры. Проблемы мировоззрения ираноязычных народов евразийских степей I тысячелетия до н.э. — Москва: Наука, 1985. — 256 с.
  • Рудольф В. Большая пектораль из Толстой Могилы: работа «чертомлыцкого мастера» и его школы // Археологические вести. — СПб., 1993. — Вып. 2. — С. 85—90.
  • Русяєва М. В. Основний сюжет на пекторалі з Товстої Могили // Археологія. — 1992. — № 3. — С.34—46
  • Русяєва М. В. Античний світ Північного Причорномор'я. Образотворче та вжиткове мистецтво // Історія українського мистецтва: У 5 т. / Гол. ред. видання Г.Скрипник. ― К.: АДЕФ-Україна, 2008. ― Т. 1: Мистецтво первісної доби та Стародавнього світу. ― С. 520—524 ISBN 978-966-02-4914-1
  • Симфонія пекторалі / Білан Ю. О., Величко Є. О., Вітрик І. С., Клочко Л. С., Ліфантій О. В., Підвисоцька О. П., Полідович Ю. Б. (автори статей) / Відп. ред. Полідович Ю. Б. — К.: Мистецтво, 2021. — 183 с., іл. — ISBN 978-966-577-313-9.
  • Таємничий світ пекторалі = The mysterious world of the pectoral / Білан Ю. О., Величко Є. О., Вітрик І. С., Клочко Л. С., Ліфантій О. В., Підвисоцька О. П., Полідович Ю. Б. (автори статей) / Відп. ред. Ю. Полідович ; пер. англ. О. Ліфантій. — Київ : Максимовська Юлія [вид.], 2023. — 176 с., іл. — ISBN 978-617-95256-2-9.
  • Черняков І., Підвисоцька О. Технологія виробництва джгутів каркасу пекторалі з Товстої Могили // Музейні читання. Матеріали наукової конференції “Ювелірне мистецтво – погляд крізь віки”. — Київ, 1998. — C. 112—121.
  • Черняков І., Підвисоцька О. Технологічні та художні особливості пекторалі з Товстої Могили // Музей на рубежі епох: минуле, сьогодення, перспективи. Матеріали науково-практичної конференції. — Київ, 1999. — С. 77—78.
  • Черняков І. Т., Підвисоцька О. П. Уточнення технології джгутів пекторалі з Товстої Могили (за даними рентгенограми). В: Музейні читання. Матеріали наукової конференції “Ювелірне мистецтво – погляд крізь віки”. — Київ, 2000. — С. 14—16.
  • Шрамко Б.А. К вопросу о некоторых источниках изучения скифского ремесла // Вестник Харьковского университета. — 1983. — № 238. — С. 119—125.
  • Brentjes B. Das Pektorale aus der Tolstaja Mogila und altkleinasiatische Beziehungen // Altorientalische Forschungen. — Berlin, 1994. — Bd. 21. H. 1. — S. 176—180.
  • Farkas A. Interpreting Scythian Art: East vs. West // Artibus Asiae. — Kansas, 1977. — Vol. 39. No. 2. — Р. 124—138.
  • Fornasier J. Das Pektorale aus der Tolstaja Mogila — Vergleichende Untersuchungen zur Form und Funktion // Zur graeco-skythischen Kunst. Archaologisches Kolloquium Münster. 24.-26. November 1995. — Münster: Ugarit-Verlag, 1997. — S. 119—146 ISBN 3-927120-57-X
  • Gebauer J. Rankengedanken — zum Pektorale aus der Tolstaja Mogila // Zur graeco-skythischen Kunst. Archäologisches Kolloquium Münster. 24.-26. November 1995. — Münster: Ugarit-Verlag, 1997. — S. 147—160 ISBN 3-927120-57-X
  • Künzl E. Life on Earth and Death from Heaven: The Golden Pectoral of the Scythian King from the Tolstaya Mogila (Ukraine) // The Archaeology of Greece and Rome. Studies in Honour of Anthony Snodgrass. — Edinburgh: Edinburgh University Press, 2016. — P. 317—336.
  • Metzler D. Die politische-religiose Bedeutung des Vlieses auf dem skythischen Pektorale aus der Tolstaja Mogila // Zur graeco-skythischen Kunst. Archaologisches Kolloquium Münster. 24.-26. November 1995. — Münster: Ugarit-Verlag, 1997. — S. 177—195. — ISBN 3-927120-57-X
  • Meyer C. Greco-Scythian Art and the Birth of Eurasia. — Oxford: Oxford University Press, 2013. — 431 р. — ISBN 978-0199682331.
  • Rudolph W.W. The Great Pectoral from the Tolstaya Mogila. A Work of the Certomlyk Master and his Studio // Metalsmith. — 1991. — Vol. 11, No. 4. — P. 30—36.
  • Schiltz V. Les Scythes et les nomades des steppes 8-e siecle avant J.-C. 1-er siecle apres J.-C. — Paris: Gallimard, 1994. — 470 p.

Linki zewnętrzne

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.